ВІДКРИТИЙ ЛИСТ ДО СБУ, ГЕНЕРАЛЬНОЇ ПРОКУРАТУРИ ТА ДО ВИБОРЦІВ ДОНБАСУ

СВУ просить Генеральну прокуратуру, та СБУ взяти до відома той факт, що ніколи до євро майдану керівництво Росії не мало юридичної і реальної можливості воювати з Україною. І лише завдяки діяльності керівництва євромайдану з’явилась юридична можливість такого конфлікту. Також керівництво євромайдану прикладає максимум зусиль щоб зявилась реальна можливість такого конфлікту, сіючи ворожнечу між народами України та Росії.

Ми просим дати правову оцінку цих дій, чи це шпигунська діяльність на користь однієї , чи декількох держав, або на користь олігархів, чи це політична неспроможність.

Ми також звертаємо увагу, що в Україні йде громадянський конфлікт між силами війни, та силами миру (більшість народу України). Конфлікт гібридний, включає як бойові дії, так і інформаційну війну, так і боротьбу на виборах та в судових залах. Сили війни борються за втримання узурпації влади, шляхом недопущення будь-яких виборів через бойові загострення. Сили миру борються за мир шляхом демократичних виборів, підтримки мирних ініціатив, викорінення беззаконня, та шляхом виконання присяги тими хто її давав на вірність народові.

Українська незалежність є наслідком поразки ГКЧП у Москві в 1991 році. Їхня поразка була зумовлена єдністю армії і народу СРСР, а також вірністю присязі, як тих москвичів які загинули під гусеницями танків і тих що без зброї стали на захист Батьківщини, так і армії, що не пішла проти свого народу. Аналогічну єдність та вірність народові продемонструвала армія України під час євромайдану (страйк армії). Також армія Туреччини відмовилась йти проти свого народу.

ГКЧП мало багато своїх людей в усіх республіках СССР включаючи Україну. Це сили війни.

Візитною карткою сил війни у всі часи був принцип правління «розділяй і володарюй». Там де діє цей принцип демократія гине, руйнується мир.

Починаючи з 2014 року, після першого майдану коли олігархи повністю узурпували владу, додавши до заборони на референдуми, закриті списки на виборах, олігархічна еліта розпочала активно використовувати принцип «розділяй і володарюй». Помаранчеві і сили Януковича почали удавати активне протистояння. В той час, коли мітингуючі активно протистояли одні з одним, олігархи зоставались партнерами. Доказом цього є призначення Януковича прем`єром після першого майдану. Принцип розділяй і володарюй був задіяний на євромайдані. Щоб допомогти правим зібрати більше людей Янукович:

  1. Розігнав студентів (доказом співпраці є відсутність правих під час розгону студентів).
  2. Доказом співпраці також є наступний факт. По телебаченню було показано як Янукович вмовляє Герегу провести засідання Київради, для видачі заборгованих коштів киянам. В наступних новинах «Свободівці» в на чолі з Мірошниченком зірвали засідання Київради. В результаті Кияни зостались без грошей. Очевидно це зроблено, щоб люди йшли на майдан, бо як вияснилось пізніше, що для виділення цих коштів не потрібно було рішення Київради.

Співпраця між правими та лівими продовжується, не зважаючи на те, що брати вбивають один одного на Донбасі:

  1. Активи Януковича не повернуті Україні.
  2. Ліві в парламенті підтримують Порошенка.
  3. Телебачення зафіксувало факти, що сепаратисти, що розпалювали конфлікт на Донбасі, розгулювали по Києву.
  4. Бойовики можливо і не здогадуються, що порушуючи режим тиші надають неоціненну послугу нинішній владі проти якої вони воюють. Бо без порушення режиму тиші владі України гарантовані дострокові вибори і поразка на них.

Щоб не допустити виборців Донбасу до виборів, достатньо порушення режиму тиші. Але після падіння рейтингу правих перевибори можливі і без Донбасу. А щоб не допустити до виборів виборців України, потрібен воєнний стан, за який постійно турбується Турчинов, проповідуючи таким чином цінності ГКЧП, яке розпочало свою діяльність в 1991 році з введення надзвичайного стану.

Для воєнного стану потрібно значне загострення на Донбасі, а можливо навіть з Росією. Постає питання, чи є важелі впливу на лівих, щоб вони пішли на значне загострення, більше ніж нинішнє порушення режиму тиші? Так наприклад ,Януковичу можна пригрозити, що в разі відмови в нього будуть відібрані кошти. Постає питання, чи може той що віддав Крим віддати ще щось, щоб Росія пішла на загострення, заради введення воєнного стану на Україні? Доказів співпраці керівництва Росії з правими немає. Єдиним доказом співпраці може бути військове загострення з ініціативи Росії. В цьому плані є дивною історія з призначенням посла, де сторони не спішать його призначати. Дивною є ситуація, що спіймані в Криму представники України, наче спеціально посланні на провал:

  1. Вони не виконали своєї місії.
  2. Були легко вичислені.
  3. Це значно налаштувало багатьох росіян проти України, що полегшує початок конфлікту в районі Криму.

Такий сценарій вигідний тим хто хоче воєнного стану на Україні, або для зриву мінських угод, та зриву виборів. В ЗМІ висловлюється думка, що з моменту вбивства Шеремета в Україні виконується певний сценарій по дестабілізації. А тому Турчинов , має відповісти народу України чому його виступ про воєнний стан спів пав у часі з вище приведеними подіями. Також на це запитання має відповісти міністр закордонних справ Клімкін.

Сьогодні на Україні йде гібридна громадянська війна, бо гібридним був майдан, поділенний на євромайдан та антимайдан, які мали дві складові:

  1. Олігархічну.
  2. Народну.

Олігархічна диверсійна складова в масках використовувала народну складову (маси) для прикриття своїх провокацій. Майдан було поділено на сотні, а сотники підкорялися керівникам майдану. Верховна Рада оточена майданом могла обрати лише того в.о. президента, хто керував майданом. Отже, незмінний куратор правих від першого майдану Турчинов, очолював другий майдан, і незаконно був призначений в.о. президента, бо Верховна Рада була оточена людьми Турчинова, що керували сотнями на майдані.

В зв’язку з вищесказаним слід усвідомити, який вплив Турчинов має сьогодні на президента на уряд і взагалі на правих :

  1. Турчинов забезпечив правим прихід до влади, своїми діями та бездіяльністю, відтіснівши виборців Донбасу і Криму від виборів.
  2. Якби Турчинов зразу після призначення в.о. президента проголосив дострокові вибори президента, а також заборонив би погроми облРад силами євромайдану, Україна б зберегла свою цілісність.
  3. Налякані погромами облРад Крим і Донбас не визнали владу євромадану, що й потрібно було правим для виграшу на виборах.
  4. Порошенко виграв вибори під час правління Турчинова, а тому велика ймовірність, що Турчинов давав вказівку адмінресурсу (20-25%) виборців голосувати за Порошенка.
  5. Турчинов розумів, що він вивів Україну за межі правового поля, і що президент якого не вибирав Крим і Донбас, за Конституцією буде завжди за межею правового поля, особливо на Донбасі, де він не матиме права проводити вибори, чи вводити туди регулярні війська. А президент, що знаходиться за межами правового поля завжди потребуватиме підтримки досвідченого розвідника міжнародного класу, куратора правих та керівника євромайдану Турчинова.
  6. Месседж про війну з Росією є почерком Турчинова. На майдані Турчинов прикривав диверсантів народними масами, на Донбасі прикриває народне ополчення Донбасу Російською присутністю. На майдані Турчинов знаходився в тіні Яценюка, а сьогодні Турчинов знаходиться в тіні президента та парламенту, остаючись куратором правих та уникаючи відповідальності за свою діяльність.

Що стосується впливу на уряд, то пан Кубів є де-факто представником майдану в уряді. А керівником майдану, є Турчинов, який ще на майдані мав у підпорядкуванні незаконні збройні формування. Не виключено, що зараз незаконні формування підкоряються Турчинову, у випадку наприклад виступу Азову проти мінських угод.

Крім застосування принципу розділяй та володарюй на території України, керівництво євромайдану доклало максимум зусиль, щоб налаштувати народи України та Росії один проти одного:

  1. Діяльність Турчинова, як керівника євромайдану привела до постанови Думи Росії про ввід військ на Україну.
  2. Організатори маршів сексуальних меншин намагаються запевнити росіян, що всі українці не традиційної орієнтації.
  3. Марші націоналістів покликані запевнити росіян, що більшість українців – націоналісти. Цьому сприяють лозунги нацисткого характеру, такі як «Україна понад усе» і т.д.. щоб посилити це враження вулиця Київа названа іменем С.Бенндери.. Фактом є те, що виборці України проти цього перейменування, тому, що після майдану «Свобода» не пройшла до парламенту на виборах.
  4. Щоб в росіян склалось враження, що народ України заНАТО і проти Росії, в уряді Яценюка було багато міністрів з країн НАТО, що посилювало протистояння на Донбасі.
  5. Нинішня влада культивує ненависть українців до діячів культури Росії, та проти всього російського. А це політика розділяй та володарюй між слов’янами, що є виконанням чийогось замовлення на майбутнє військове протистояння братів не лише на Донбасі а й між Україною та Росією.

Невже Київ стояв на майдані за війну а не за мир. Невже керівники майдану не обіцяли перевибори влади за відкритими списками.

У президента Порошенка є шанс оправдати свою політику, звільнивши з посади Турчинова, відмовившись від курсу недопущення перевиборів президента та парламенту, через торпедування мінських угод та воєнний стан. Таке оправдання буде логічним, тому, що за час правління Порошенко жодного разу не підтримав Турчинова, і не ввів воєнний стан. А перевибори президента необхідні, щоб ввести президента в правове поле України, щоб новообраний президент мав право на проведення місцевих виборів на Донбасі, згідно мінських угод.

А курс на мир неможливий без амністії сторонам конфлікту, включаючи нинішню владу. У звязку з цим дуже важливо щоб Донбас підтримав ідею перевиборів президента разом з амністією.

Звернення СВУ до виборців Донбасу

Виходячи із своєї стратегії по врегулюванню Української кризи, де стратегія передбачає введення в правове поле влади України та народу України, СВУ звертається до виборців Донбасу які тримають зброю у руках повернути режим тиші для того щоб переобрати владу:

Навіщо Донбасу воювати з владою євромайдану, коли її можна переобрати на виборах:

  1. Виборів президента України вимагає Конституція України, бо народ Донбасу і Криму не визнав владу євромайдану.
  2. Виборів вимагають мінські угоди, бо лише новообраний президент за участю виборців Донбасу матиме юридичне право проводити місцеві вибори на Донбасі.
  3. Народ України в цілому не довіряє владі.

Виборці Донбасу заради миру можуть підтвердити на місцевих референдумах, чи збором підписів що:

  1. погоджуються взяти участь в дострокових перевиборах президента України. Якщо такий референдум відбудеться, громадськість всієї України змусить владу провести дострокові вибори президента.
  2. Другий пункт референдуму, це згода народу Донбасу та всієї України на амністію керівникам євромайдану, антимайдану, керівникам АТО, керівництву України, воїнам України, аналогічно всім воїнам і керівникам Донбасу
  3. На перехідний період до відбудови Донбасу, народ Донбасу матиме право проводити референдум про довіру президенту України .

СВУ вітає зі святом незалежності всіх громадян України, а також бажає всім миру, щастя та процвітання.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *